City Shaman’s Chronicle

Just another WordPress.com weblog

Archive for the ‘Українська мова’ Category

«Проффесор» Янукович — президент України?

leave a comment »


Що ж, може бути, це — на краще … Тому що «помаранчева команда» дійсно зробила ряд серйозних помилок, за які необхідно нести політичну відповідальність.
Так, шкода українців, яким у найближчі роки доведеться на власній шкурі переконатися, що ностальгічні ретро-спомини гарні для посиденьок на кухні. Реальну політику на ностальгії не побудуєш.
До того ж, принцип чергування еліт на пост-радянському просторі ще нікому не пошкодив.

Written by City_Shaman

08.02.2010 at 04:07

Російський національний характер

leave a comment »


Не можна заперечувати талановитість російського народу. Характерною рисою руських є багатство почуттів і афектів, інакше кажучи, інтенсивність внутрішнього життя. Багатством внутрішнього життя і пояснюється дивовижне поєднання протилежних рис російського характеру. Чесність, правдивість, доброта і вірність поєднуються з замкнутістю, брехнею, хитрістю, насильством, жорстокістю і фанатичною ненавистю.
Руський живе не розумом, а почуттям, він дотримується свого серця. Цим і пояснюється його релігійність. Росіяни вірять, вони хочуть вірити в що-небудь або кого-небудь: це треба розуміти не тільки в релігійному сенсі. При цьому вони дуже добре відрізняють правдиво від фальшивого.
Християнізація російського народу завжди була виключно поверхневою. На ділі ж російські людини — природжені, переконані і органічні язичники. І найбільш зрозуміла їм сакральна цінність — це ритуальний транс.
Тому й пристрасть до випивки. У стані сп’яніння вони намагаються долучитися до трансцендентному джерела знання, щоб отримати відповіді на хвилюючі їх питання, вирішити найбільш актуальні проблеми, з’ясувати хвилюючі їх відносини.
І в цьому ритуалі не обійтися без наставника. Саме тому побутова руська культура так цупко і міцно запозичила начебто чужорідні кавказькі звичаї застілля, пов’язані зі складними і обов’язковими правилами виголошення тостів і провідною роллю тамади.
Істинним же божеством для російської людини є Влада. А найбільш священна та Влада, яка поєднує в собі силу і справедливість. Причому сила розуміється, як здатність вселяти одночасно страх і повагу, створюючи просту і зрозумілу картину світу і уникаючи вибору з великої кількості альтернатив. А справедливість — як відповідність найбільш таємним, невисловленім очікуванням (на відміну від дешевого популізму, який апелює до тих очікуванні, які самі зриваються з язика).
Однією з характерних рис росіян є витривалість і довготерпіння. Руські звик переносити страждання і образу. Це не означає, що у нього атрофувалися почуття образи: заподіяна несправедливість викликає глибокі моральні переживання, хоча зовні це непомітно. У той час як європеєць намагається помститися за образу, росіяни навчилися переносити страждання з фанатичним терпінням. Якщо ж чаша переповнена, російська людина повстає і довгий терпіння вибухає з шаленою, шаленою силою.
Характерно також і те, що росіянам необхідно міцне керівництво (сильна особистість). Вони радісно йдуть за зухвалим, енергійним і визнаним ними вождем, який особистим прикладом і теплим почуттям зуміє завоювати їхню довіру. Вони готові на жертви, але тільки — «в ім’я ідеї».
Особливо руські вдячні за довіру і сердечну теплоту з боку керівника.
Якщо росіянин вірить і відчуває справедливе ставлення до себе, він готовий перенести суворість, навіть жорстокість. Добре й справедливе поводження для нього важливіше, ніж сприятливі умови життя. Російська людина найбільше цінує, як то кажуть, «людське відносини». Це вираз популярне серед них і відіграє велику роль в характеристиці людей. Під ним слід розуміти не м’яке ставлення, а визнання особистості. Навіть проста російська людина в цьому відношенні дуже чутливий і має почуття особистої та національної честі. Зневажливе ставлення, особливо з боку націй, які вважають себе вище в культурному відношенні, глибоко ображає в них почуття національної честі і викликає ворожість. Особлива чутливість росіян у цьому відношенні змушує припускати, що вони стоять нижче європейців. Найгіршим образою для руського є погляд на нього як на людину нижчого класу — напівлюдини.

Written by City_Shaman

01.12.2009 at 11:07

Вітаю з днем народження, пані Юлія!

leave a comment »


Бажаю щастя Вам і Україні!

Written by City_Shaman

27.11.2009 at 02:33

«Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці…»

leave a comment »


Усіх братів-українців сердечно вітаю з Днем Державного Прапора (23 серпня) и з 18-тою річницею Незалежності України (24 серпня 1991 р.).

Written by City_Shaman

24.08.2009 at 03:13

Опубликовано в Українська мова

«Захід для російськомовних»…

leave a comment »


Україна все частіше стає альтернативою Росії, причому не тільки в хостінге сайтів. :)) Вона все більше привертає незалежних людей: бізнесменів, науковців, журналістів, інших творчих особистостей. Свого роду «Захід для російськомовних»…
І все більше людей, вже незадоволених Росією, але ще недостатньо рішуче налаштованих, щоб змінити мову і радикально змінити спосіб життя, переселилися в Європу або Штати, — будуть осідати на Україні. У будь-якому разі, це — достатньо активні, пасіонарни люди.
При розумним підході Україна може дуже сильно від цього виграти.

Written by City_Shaman

15.08.2009 at 08:10

Країна с головою, повернутою в зад

leave a comment »


Ментальність істинних москалів замкнута на самих себе, вони зациклилися на власних уявленнях про свою історію, про свою культуру. І їх не турбує, що ці уявлення мають мало спільного з реальністю.
Варто зверніть увагу, наскільки популярна література, кіно, телебачення та інші сфери сучасної масової культури москалів замкнені на історії, на ностальгії о величчі. Одні бачать вершину величчя в царських часах, інші — в радянських, але всі згодні, що вона — в минулому… І, тому, завдання сучасних росіян — не творити майбутнє, не задавати нові питання і шукати на них нові відповіді, а — «відроджувати», «відновити», «зберігати». Тобто — консервувати радянсько-імперський міф і далі.
Смутно!

Written by City_Shaman

05.06.2009 at 02:44

«Не скоренилась тень. Жывьот ешшо она…»

leave a comment »


Баюнка: Лариса Коваль
Толмач: City_Shaman

Не скоренилась тень. Жывьот ешшо она.
Кожной могьот в йо ажно камем кинуть.
Я ж, обымавшы зорьку, как детину,
Пайдам на небо сыскивать слова.

А тень моя бут лытать по земи.
Кем я была и кем ужо не бум-от?
И пусь за то мя людь кожной осудит
Покамес тень снега не замьоли.

Самопетой верш-тот:

Не зникла тінь. Вона іще жива.
Ще може хтось у неї камінь кинуть.
Я ж пригорнувши зірку, як дитину,
Піду до неба жебрати слова.

А тінь моя залишиться землі.
Ким я була і ким уже не буду?
Хай хтось мене за те безбожно судить
Допоки тінь сніги не замели.

Аржан здеся:
http://poetyka.uazone.net/default/pages.phtml?place=koval&page=koval070
Дружны вершы нарождьонной в Сибири, в г. Омску украинской вершебаюнки Ларисы Коваль мочно чотать здеся: http://poetyka.uazone.net/koval/

http://volgota.com/nie-skorienilas-tien-zhyv-ot-ieshsho-ona

Written by City_Shaman

04.02.2009 at 16:59